Читайте на сайті
В очікуванні приходу Святого Духа. Відчувати присутність Бога в житті
В п’яту неділю після Пасхи у євангельському читанні згадується розмова Ісуса Христа з жінкою-самарянкою. Переходячи через Самарію, Ісус, напевно, як людина був втомлений, тож присів відпочити біля криниці, яку за переданням викопав ще старозавітній патріарх Яків біля міста Сихар. Апостоли, тим часом, пішли в місто, щоб купити харчів.
Ісусові не прийшлось довго бути самому, тому що до колодязя прийшла жінка, щоб набрати води.
Детальніше: В очікуванні приходу Святого Духа. Відчувати присутність Бога в житті
В очікуванні приходу Святого Духа. Бог, який діє в нашому житті
Недільне Євангеліє оповідає нам про одну подію, про яку ми вже, напевно, неодноразово чули, а саме про оздоровлення Ісусом Христом розслабленого чоловіка.
Перед Євангелієм, в читанні Апостола, ми також мали змогу почути про інші чудесні події, зокрема про те, як апостол Петро, перебуваючи в Лідді, зцілив чоловіка-паралітика Енея. Потім, вирушивши з Лідди до Яффи, воскресив побожну християнку Тавиту, яка перед цим, занедужавши, померла.
Ці два літургійні читання є схожими між собою.
Детальніше: В очікуванні приходу Святого Духа. Бог, який діє в нашому житті
В очікуванні приходу Святого Духа. Правдиві свідки Воскресіння або коли любов перемагає страх
На світанку третього дня, після смерті Ісуса Христа, жінки (Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Соломія), купивши пахощів, поспішали до Господнього гробу, щоб намастити тіло свого Вчителя. Згідно з єврейським звичаєм, такий обряд символізував любов і вірність щодо особи померлого. Вони йшли самі, з ними не було чоловіків, які б їх супроводжували; не було апостолів, які в той час перебували в Єрусалимі, повні страху й тривоги. Їх не тривожила думка про сторожу, яка охороняла гріб, їх не лякало те, що можуть постраждати за «спільну ідею», їх непокоїло лише одне: «Хто нам відвалить камінь від входу до гробу?».
В очікуванні приходу Святого Духа. Неможливо воскреснути, не померши
Ісус як справжній Вчитель, пояснював своїм учням найбільші таємниці віри зрозумілою їм мовою, використовуючи зрозумілі для них порівняння. Правду про необхідність його відкупительної смерті і воскресіння, що буде її продовженням і перемогою, він майстерно передав чудовим прикладом про пшеничне зерно. До них і до нас риторично скеровані слова: «Хіба не треба було Христові так страждати, щоб увійти в свою славу?».
Детальніше: В очікуванні приходу Святого Духа. Неможливо воскреснути, не померши
"Бог, багатий милосердям". Роздуми про звільнення біснуватого (23 неділя по П’ятдесятниці)
Попри те, що євангельська розповідь про звільнення біснуватого від злих духів має незаперечну подібність до всіх інших чудес Ісуса – кожне з них було здійснене з любові до людини і в повній мірі є виявом Божого милосердя, все-таки ця розповідь належить до числа тих, де не так просто знайти відповіді на ряд, хоча й другорядних, але також важливих питань. Якщо в інших випадках поведінка Ісуса є зрозумілою, логіка його дій є прозорою і однозначною, то тут він видається дещо дивним, загадковим і навіть непослідовним.
Хто онлайн
На сайті один гість та відсутні користувачі
Школа молитви
