Правильний страх

“Коли ж страх мене огорне, на тебе уповаю”

(Псалом 56:4)

Якось, незадовго до призначеного дня висадки союзних військ на північному узбережжі Франції під час другої світової війни, капітан військового судна зібрав команду для підготовки форсування Ла-Маншу. Він розумів, що люди хвилюються, і тому звернувся до них з такими словами: «Якщо облишити думки про страх, то це може піти на користь нашому здоров’ю». Молодий матрос відповів на це: «Капітане, якщо це так, отже я, – найздоровіша людина на всім флоті!»

Хоча страх і є, мабуть, найруйнівнішим почуттям, котре тільки може переживати людина, у певних обставинах він може стати корисним. Приміром, побоювання обпектися утримує нас від того, щоб пхатися у вогонь. Страх перед висотою утримує нас на безпечній відстані від краю провалля. Страх невдачі змушує нас подвоїти зусилля для досягнення успіху. Але корисніше всього страх стає тоді, коли змушує нас звернутися на поміч до Бога. Давид, потрапивши у полон до филистимлян, написав, що кожен раз, коли страх охоплює його, він покладається на Бога (Псалом 56:4).

Якщо ви наразилися на неминучу небезпеку, й серце ваше здригається; якщо одержувані вами відомості стають все більш невтішними, а майбутнє вкрите мороком – дозвольте страхові звернути ваш погляд до Бога. Доручіть свою долю його турботам. Вірте, що Він завжди дотримає свого Слова. Покладайтеся на його вірність. Це й буде «правильний» страх.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *