“Радуйся, Благодатна!”. Роздуми в день Благовіщення Пресвятої Богородиці

Святий Ігнатій Лойола, який жив у 16-му столітті, написав чудову працю, в якій вміщений досвід його духовного життя після навернення до Бога. Ця книга називається «Духовні вправи» і є такою своєрідною методикою християнської медитації, молитов та роздумів, які допомагають краще пізнати себе та Бога.

Отож, коли людина бере участь в цих духовних вправах, і роздумує над темою сьогоднішнього свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, св. Ігнатій радить розпочати споглядання цієї сцени від оглядання людського роду в усій його різноманітності, з усіма драмами людського життя, з усім злом, яке проходить через людство. Він пише, зокрема, таке: «Слід окремо розглянути різних людей. По-перше, слід побачити тих, що населяють земний обшир та вельми різняться між собою і одягом, і способом життя: одні – білі, інші – чорні; одні перебувають у мирі, інші – у війнах; одні плачуть, інші сміються; одні – здорові, інші – хворі; одні народжуються, інші вмирають тощо».

Св. Ігнатій, який, як уже було згадано, жив у 16-му столітті, описує людство, яке жило п’ять сторіч тому. Однак, його характеристика людства актуальна і сьогодні. Погляньмо на наше життя. Поступ цивілізації не усунув драматизму людського життя на землі, а, навпаки, поглибив його. Ми є свідками того, як грабіжницька економіка, керована жадібністю людини, отруює землю і знищує довкілля так, що в багатьох регіонах світу стає неможливо жити. Існує реальна загроза знищити життя на планеті.

Крім цього ми бачимо, як воєнна техніка загрожує всьому людству. Людина створила досконалі знаряддя знищення. Перша й Друга світові війни, Освенцім і Хіросіма, Чорнобильська катастрофа – це все факти масових вбивств і знищень. Проте людство гине не лише через застосування воєнної техніки чи техногенні катастрофи. Двадцяте століття до цього всього легалізувало ще й вбивства ненароджених дітей.

Далі св. Ігнатій заохочує нас роздумати над тим, як люди проклинають і богохулять. Сьогодні цього набагато більше, ніж у його часах. Бачимо, як багато сучасних мислителів, творців культури й мистецтва перевертають порядок речей, називаючи зло добром, а добро – злом. Це перекручення відбивається на слабких і грішних людях, які охоче сприймають ці жахливі ідеї, щоб оправдати своє невпорядковане життя.

До цього опису людства сміливо можемо додати ситуацію у світі, яка склалася у наші дні, – пандемію коронавірусу, коли ніхто з певністю не знає, а що ж буде завтра і чим це все закінчиться.

Дивлячись у такий спосіб на світ, нам необхідно усвідомити, що і ми також є частиною цього людства, яка перебуває в небезпеці, адже щоденно дихаємо отруєним повітрям, п’ємо отруєну воду, їмо отруєні продукти. Це все – наслідки гріха, які спадають на нас, і ми всі, більшою чи меншою мірою, беремо в цьому участь, коли самі чинимо гріх. Таким чином не лише все людство, але і кожен з нас особисто потребує милосердя і спасіння.

На перший погляд, такий опис людства виглядає трагічним. Однак, він не містить в собі всієї правди. Після споглядання людства св. Ігнатій запрошує нас дивитися на Пресвяту Тройцю, яка з любов’ю чатує над земною кулею і, з тривогою спостерігаючи за долею кожної людини, «постановляє, що Друга Особа, Ісус Христос, стане людиною, аби спасти людський рід. І так, коли настала повнота часів, послали архангела Гавриїла до Пресвятої Діви». Св. Ігнатій пише таке: «Треба уявити собі і поміркувати про те, як три Божі Особи сидять на престолі своєї Божої Величі та споглядають увесь обшир світу й усі народи, що перебувають у великому засліпленні, і бачать, як люди помирають і прямують до пекла. Почути, як Божі Особи кажуть: «Здійснимо відкуплення роду людського», – і так далі. Послухати, про що говорять Пресвята Діва і архангел Гавриїл, який її вітає; як ангел виконує обов’язки посланця, а Пресвята Діва смиренно дякує Божій Величі».

Сьогоднішнє свято Благовіщення Пречистої Діви Марії пригадує нам про Бога, який дивиться з милосердям на страждаюче людство. Творець не залишається байдужим до нещастя людини, а переймається її терпінням, співчуває їй, і тому посилає у світ свого Сина Ісуса Христа, який у хвилину Благовіщення Марії стає плоттю, приймає на себе людське тіло. І тому це втручання Бога в історію людства є для нас джерелом невимовної радості, адже Господь заповідає нам остаточну перемогу над стражданням і смертю. Ось чому архангел Гавриїл каже до Пречистої Діви: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою!.. Не бійсь, Маріє!».

Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці не є лише пригадуванням події, яка сталася багато років тому назад. Те, що Бог вчинив для усього людства, те Він вчинив також і для кожного з нас. А тому ми не маємо почуватися загубленими і пригніченими у цьому світі, сповненому небезпек. Бог сходить до нас у своєму Синові Ісусі Христі, щоб обдарувати своїм милосердям. Стає таким близьким до нас, що ми можемо слухати Його своїми людськими вухами, можемо дивитися на Нього людськими очима, можемо до Нього торкатися, і навіть споживати Його тіло під видами хліба і вина.

Дякуймо сьогодні в молитві Господеві Ісусові за Його втілення і просімо, щоб ми відкритим і вдячним серцем прийняли Божого Сина як Посланця Пресвятої Тройці.

(на основі книг: «Дай мені пити: Ігнатіянські реколекції. Тиждень другий», о.Ю.Августин, Львів,2013; «Духовні вправи св. Ігнатія Лойоли», Львів, 2006)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *