Одного ранку я прокинувся швидко і пірнув прямісінько в день. Не мав часу для молитви, бо мав зробити багато справ. Проблеми просто атакували мене, і кожна з них була важча за іншу.
Я здивувався: «Як може Бог не допомогти мені?»
Він відповів: «Ти не просив».
Я хотів побачити радість і красу, але насувався сірий і холодний день.
Я здивувався, чому Бог не показався мені.
Він сказав: «Але ти не шукав!».
Я хотів перебувати з Богом, я використав усі ключі до замку.
Бог лагідно і любляче нагадав: «Моя дитино, ти не постукав у двері».
Цього ранку я прокинувся швидко і вдихнув перед тим, як пірнути у день. Я мав здійснити багато справ, тому знайшов час для молитви.