Густонаселена країна

«В домі Отця мого осель багато» (Ів. 14, 2)

Рай – це місце, котре існує реально і описати його красу немає змоги. Країна ця приваблива для людей не тільки красою і втіхою, які нас там чекають, а й тим, що там живуть чимало з тих, кого ми любимо. Ми житимемо там вічно зі Спасителем й праведниками всіх часів.

Один письменник розповідає, як змінювалося з часом його уявлення про рай.

Маленьким хлопчиком він уявляв собі рай велетенським яскравим містом з високими стінами, стрункими соборами і гострокінечними шпилями. Та він не уявляв, що те місто населяють люди, йому здавалося, що там мешкають лише ангели.

Та коли помер його молодший брат, майбутній письменник вперше відчув, що у місті високих шпилів й прекрасних храмів живе й хтось близький йому – маленький хлопчик, його брат. Письменник мужнів, потому старів, все більше й більше рідних йому людей переселялися до раю – спочатку другий брат, потім кілька друзів, двоє дітей. Рай вже не уявлявся йому пустельним. Тепер при слові «рай» в його уяві постають не стіни й храми, а люди – всі ті, кого він знав і любив, і хто тепер знаходиться в раю.

Роки не стоять на місці, і коли кожен з нас проводжає в останню путь друзів, рідних і знайомих, ми починаємо з усе більшим нетерпінням чекати радісної зустрічі з ними. Отож, докладімо зусиль у своєму земному житті для того, щоб потрапити у щасливу вічність. До зустрічі в раю!

Люди, які вірять у Бога, говорять тим, що відходять,

не «прощавай», а «до побачення».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *